Статуси за темою:

Облизень,або турист по неволі

спіймав облизня

Був теплий літній вечір. Вже прийшовши до тями після служіння в лавах армії і почавши знову вимовляти солов’їною мовою (бо за 2 роки я вже казав не ШО, а ЧЁ) я вимовив до двух друзів що сиділи поруч і ловили свої думки як мух, але марно, вони розліталися в різні боки.

“Колєги! А не заробити чи нам купу грошенят? – Як? Як?” – жили колєги, і по їх очам було видно що до них повертається сенс життя. Час який був нудний і повільний до цього, просто почав шаленно летіти!

Гроші вше почали шелестіти над нашими головами, легкі почти дармові гроші!))
Ми нічого нового і розумного не придумали, як взяти поїхати до моєї бабусі в село, і сітками в ночі накрасти на державному ставочку коропчиків. Це ж все так просто! Мішки на рибу ми підготували швидко, сітки,сітки в нас були вже готові.

Один з нас працював на “Волинці”, а кращої машини на цей випадок і не знайдеш!
Як все складається чудово! Ви теж помітили? Нас троє, сітки мішки, машина, бажання є, тільки поки що риби нема, риба буде!

Водії, ніколи не пийте алкоголю, коли ви за кермом. Ну а коли дуже притисне і вже випили, то шукайте сервіс де можна трезвый водитель заказать, процедура проста і зручна. Водії за дорученям підвезуть вас і доставлять авто в потрібне місне. Але краще не пийте!

І ось час настав. Гуркотить двигун, бо двигун то був від Запорожця, от і гуркотів) Ми несемося по шосе, не швидко, кілометрів 70 в годину, несемся) Від міста до літьної фазенди 18 кілометрів пролетіли в гарному настрої, ми вже подумки хапали коропів складаючи їх в мішки! Аби хватило мішків з таким ентузіазмом))

Ось показалося зеркало ставу. Три кілометра в довжину, 500 метрів в ширину. ставочок. А риби стільки там було? Розказую правду. Коли пливеш на спині, і сильно б’єш ногами і руками, то коропчики як дельфіни вискакували косяками) То було видовище ще те))

Зробивши крюк полями, що нас бодай не помітили конкуренти (сторожі) ми виїхали вже по темноті до ставу.

Одежа на нас була як і годиться на такий випадок, як в командос.
Білі кросіки без шнурків, спортивний костюм ще 70-80 років, замалий. Але в воду лізти не жалко. Ще був в мене капелюх чорний, не можу зрозуміти навіщо, але я його одягнув. І так ми переодяглися і полізли тихенько в воду.

Теппла літня вода. Риба билася по ногам. І ось ми почали затягувати сітку. Коропчики не дурні, стрибали поверх сітки, але не всі. Два рази затягли, вже була четверта частина мішка, мало.

Мало мало!
І ось на цій ноті мене осяяла думка, геніально авантюристична.
Колєги, а поїхали ближче до будинку де сторожі, бо там риби більше. А ми нахабно тихенько залізем і в них під носом натрамбуємо мішки?! І ось вже гуркотить мотор по нічному селі.

Олені, по іншому не скажеш)
Приїхали, поставили машину метрів за 200 від ставу (заховали щоб ніхто не бачив, зате всі чули) і спустились до ставу.

Картина Рєпіна. На березі стоїть відро з пшеницею, в воді садок забитий рибою і два знаряддя лову (називались павук, або небо) і нікого ні душі… потікали))) Я зрозумів швидко що до чого і одразу почав імпровізувати “Де ці покидьки бракон’єри, де вони?!!! Микола шукай по очеретах! Петро заходь ліворуч!))) Так, я вигукував ці команди вночі сам до себе, бо ті два пеньки стояли викотивши очі на лоба нічого не розуміючи))) Поки вони крутили очима, я швиденько за рибу, потім беру витягую павука, ледве не поламалася палиця на павуку бо риби і там було вже повно. Швиденько розібравши кожен що міг, кажу їм що переходим з цим всим на інше місце. І тільки но ми почали іти, як з двох боків і по середені біжучи почали спускатися постаті. Ви чули коли небудь як гупають рибацькі чоботи коли женуться за вами в ночі? Краще вам цього не чути))) МИ як миші теж в різні боки. Я побіг ліворуч попід очеретами вздовж берегу. Відбіг метрів 30 і чую назустріч теж біжать!!!))) Позаду гупають чоботи, попереду крики стоять! Капєц. Загнали в кут. І я як лось ломанувся по очеретах! Але тільки но я повернув в очерет як перечепився і впав.. Мені повезло що скрізь крики, паніка і одразу не розбереш де хто, і вони просто подумали що я і далі побіг по очеретах по воді?))) Лежу, боюсь поворухнутись, а поруч розгортається трагікомедія… Бац! За шо? Бац! Не бийте!! Все більше не будем. Це перший мій колєга Валентин отримав. Вилазь!! Вилазь з води!! (другий колєга Гєна заліз в воду, думав на той беріг перепливти) Не вилізу бо ви будете бити!! Не будем, вилазь! Бац! Ви ж казали що не будете((( Вже не будем! Як все повертається круто подумав я лежачи в очереті до безжалю покусаний комарами. Ні якби мене не просили, не вилізу!

То були справжні сторожі, які в ночі просто крали рибу. Вони спочатку подумали що ми рибінспекція (а вона також їздила на Волинці) але коли ми спускались, вони піднялись і подивились наші номери, машину.. Найцікаве що моїх двох “друзів” допитували біля того місця де я лежав. Я почув як розколюються і все як на духу розказують)

Відпустили їх. Поїхали вони по селу раз проїхалися і все. Зостався я один в очереті) А вони вже мабуть дома спали.

 Дуже довго піднімався, як монах шаоліня на пальцях, потім просто вийшов, не побіг, а просто пішов. Пішов пішки в ночі до міста. В білих кросівках без шнурків, в “пляжному костюмі 70-х і капелюх)

По дорозі йшов, зловив одного бідолаху, дай кажу закурить, дав. І це 10 км від населенного пункту, серед поля можна сказати, вночі))

Почало світати. Прийшлось звернути з траси, пішов вздовж залізниці, але я зрозумів що видок в мене ще той і зірвав кукурудзи, нехай думають що я дачнік, з кукурудзою)) Мати моя рідна) Поспав не доходячи перону, бо там людей на електричку на Київ..) ПРойшла перша, друга.. одним словом в 9 00 прийшов голодний спортсмен риболов додому, з кукурудзою. Де риба?

Нема,бо спіймав облизня.)

Джерело: Олександр Іщенко
Читайте також:

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha