Статуси за темою:

Внутрішній діалог

Ворон роздирає груди

Північ. Кабінет. Тьмяне світло настільної лампи холодним світлом падає на монітор, який мов винуватий, висвітлює слово “…вибач…” хоча, якщо придивитись уважніше, то можна побачити, що там діалог. Діалог з такою. рідною і дорогою йому людиною. Але його погдяд прикутий мов магнітом до єдиного слова. Мить і іскра запальнички розрізає тишу, яка так гнітить барабанні перетинки. Він сидить і відчуває як його світ руйнується в нього на очах і проходить крізь пальці мов пісок. Ну от і все, пронизала думка блискавкою його мозок, мрії, сподівання, цілі…. Все пішло шкереберть, полетіло в безодню розбитих почуттів. В голові повний хаос, який не розгрібе нйкращий психолог. Допоможе лише одна річ. Антидепресант. Він вже тихо звучить через динамік колонки. “…якщо життя зайшло в глугий кут…” лише тепер він розуміє повний зміст тих слів. Одна древня книга застерігає словами: “той, хто сіє вітер – жатиме бурю.” Але тут не буря, тут крах усьому. Буря таких наслідків не лишає. Мов безжальний торнадо змітає все на своєму щляху біль. Нестерпний, всеохоблючий біль, який спікає серце та єство. Настільки сильний, що не дає відірватись думкам і погляду від монітора. Біль!!! Біль, від якого ліків ще не винайшли окрім оковитої, на яку йому гидко дивитись, а не те що б в руки взяти. Біль… Боротьба. Час. Наполовину налита чарка гіркого напою затуплює те відчуття, якесь штучне тепло розливається по його венах, відносячи десь далеко за межі кабінету. “…вибач…” господи… як же його душа хоче бути зараз поряд з нею і просто мовчки перебувати в її обіймах. Проте доля розпорядилась інакше. І її феміда стала на коліна і аж ніяк не в сторону його душі. Вона розпорядилась так, що їм разом не бути. Ну що ж, проти долі не попреш. Але коли заглянемо за куліси театру де ми граємо ролі і очима пошукаємо їх обох-то побачимо, що доля видала їм оптимістичні ролі, але в них на очах стоять сльози. І це не сльози радості нажаль, а сльози розставання, розлуки і безвиході… Як же він хоче до неї. Бо він її любить. Будемо надіятись шо небо благословить його і допоможе йому випросити долю змінити ролі…

Джерело: Українські статуси
Читайте також:

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha