ДЕ ТИ?
Вітер гнав хмари. Хмарки раділи миті і тихенько сміялись, і перешіптувались. Маленький пасажирський літак пронизував їх та лишав прямий пінистий слід. В салоні плакала дитина, пілот занервував та почав виробляти кульбіти. Дитина була прив’язана паском безпеки до сидіння. Дитина заспокоїлась, пілот теж.
Інший рейс, той самий пілот. Пасажир почав випендрюватися , що кава гидотна. Пілот занервував, попередив стюардесу:
– Марі, пристібнися.
І почав знов виробляти кульбіти. Кава вся вилилась на пасажира, він почав лаятися.
Пілот стояв перед начальником.
– Джордж іще раз такий викидон, і я тебе звільню.
Рейс, в салоні собачка одної фрау вкусила сусідку і загарчала. Гвалт, вереск, пілот занервував, але міцно тримав штурвал і рівно вів літак. Все заспокоїлось. Марі зазирнула до пілота:
– Джордж, як ти?
– Окей.
Але вона бачила як в нього сіпалась від нервового тіку щока. У пілота дома була дружина з маленькою дитиною, яка пробуджувалася вночі і своїм плачем всіх будила і його теж.
***
Він сидів перед психологом, той показував чорнильні плями, асоціативні тести проводив. Врешті він сказав:
Вам треба вночі висипатися. Якщо не получиться, то взяти відпустку і відпочити з місяць на морі.
***
Він попрощався з дружиною, сів в машину і поїхав в мотель. Винайняв номер. Мотельний службовець на вахті дав йому ключі. Службовець явно сам хотів би ще поспати.
Джордж ліг у ліжко. Заплющив очі. Але сусіди виявились шанувальники року. Він встав, вийшов з номеру, підійшов до сусідньої двері. Гучно погрюкав. В двері вийшов парубок в трусах.
– Ви могли б музику вимкнути?
– Ноу проблем, – причинив хлопець двері.
Ще з годину він слухав як скрипить ліжко і як працюють тепловентиляторы бытовые. Через годину він заснув. Йому снились дракони які палять його літак, як він стрибає з парашутом просто в гущу в’єтконговців. Він розплющив очі. Він не відпочив, він ще більше виснажився.
***
Психолог виписав йому лікарняну відпустку. Багажник його машини віддалявся від рідного дому. Вітер у відкрите вікно тріпав його волосся і кричав: «Свобода!!!»
Пустеля. Придорожна забігайлівка. Миловидна дівчина підійшла до Джорджа:
– Що будете?
– Чай і два пончика.
– Все?
– Як вас звати?
– Сюзен,- вона постукала пальцем по бейджику.
Пілот рішив зупинитися в мотелі, що був поряд. Ввечері він підійшов до Сюзен яка виходила з закриваємої кав’ярні.
– Дозвольте я вас проведу до дому?
– Я вже дома, – вона кивнула на вагончик який стояв поряд з кав’ярнею.
– Тоді може десь прогуляємось?
– Тут поряд відкритий кінотеатр, тіки я перевдягнуся.
Вона зайшла перевдягнутися у вагончик. Він зачекав. Вона вийшла в сарафані. Вони сіли в його машину, проїхали сто метрів . Заплатили за перегляд. І дивилися фільм про індійське кохання, де всі танцювали і співали.
Так вони що вечора гуляли разом. Вдень він дивився телевізор чи їздив на сусідню ферму дивився як доглядають корів. А ввечері вони розмовляли за життя та за мрії.
Але минув місяць. Вони прощалися.
– Навіщо ти зупинився у нас. Тепер я не зможу без тебе жити.
– У тебе є мобільний я буду тобі щовечора дзвонити. Не переживай, – він потиснув їй руку.
Сів у машину і поїхав до дружини й дитини.
***
Джордж телефонував їй щовечора. Вони розмовляли, жартували. Його дружина казала, що він їздив лікуватися, а привіз коханку. Вона не ревнувала, але і не раділа. Через пів року Сюзен почала журитися, а потім подзвонила сама:
– Я виходжу заміж за далекобійника Джоні, не дзвони мені більше. І відключила телефон.
Весь світ перекинувся догори дригом. Джордж взяв свою дружину за руку:
– Маргарет, я її люблю. Ми маємо розлучитися. Я буду вас всім забезпечувати. Дім ваш.
– Добре, як скажеш,- у неї навертались сльози, але вона трималася. Хлопчик дивився на батька з підлоги широкими очима.
Пілот вийшов із дому. Сів до машини. І колеса чвалом помчали його, до його кохання. Він їхав без зупинок всю ніч. На ранок він був біля кав’ярні. Він заскочив всередину. І на всю кав’ярню сказав:
– Сюзен не виходь за Джоні далекобійника, – він упав на коліна перед нею. – Виходь за мене.
– Я Джоні далекобійник, але вона не моя наречена, – підвівся старий дід із-за столика з бородою і в бейзболці.
Сюзен підняла його з колін і вони вийшли на двір.
– Я тебе обманула я ні за кого не збиралась виходити. Просто мені почало боліти чути твій голос і не бачити тебе поряд. А на твою пропозицію я згодна.
Вона звільнилася з кав’ярні. Він причепив її вагончик до своєї машини, і вони поїхали до аеропорту. Вони припаркувли вагончик біля аеродрому і стали там жити.
Минув рік. Вона влаштувалась в кафетерії біля аеродрома офіціанткою.
***
Дзвонив мобільний. Він був в аеропорту. Це була Сюзен.
– Я вагітна.
– Я радий,- у нього почала сіпатись щока. – Я дуже, дуже радий.
(с) автор: Антон Кравчук
Джерело: https://vk.com/id80021286