Статуси за темою:

У мене вже просто бракує терпіння…

Знайомі земляки із Полтавщини їздили до своїх синів у зону бойових дій. Хлопці там уже третій місяць. Морально виснажені. Вночі дуже мерзнуть. Кашляють. Ніяких ліків немає (ні бинтів, ні аспірину, ні парацетамолу). Їм батьки продуктів відвезли, бо інакше їм там взагалі нічого їсти. У хлопців одне єдине прохання, від якого хочеться кричати: “Не треба їжі, купіть нам, будь ласка, бронежилети”. Уявіть, як батькові і матері чути таке прохання рідного сина! Це страшно… Сільська громада в той же день назбирала гроші на один, збирають далі… Деякі люди дійсно віддають останні заощадження. А що роблять політики? Правильно, домовляються з терористами. Результату немає ніякого, але куди ж їм поспішати? Не їхні діти гинуть… А де ж гроші, які збирала на допомогу армії вся Україна? Невже їх уже хтось ділить? Чи наша країна вже так загрузла у бюрократії, що ті гроші ніяк не можуть потрапити до бідних захисників? Як більше чотирьохсот продажних депутатів можуть отримувати свої десятки тисяч зарплати, а сільські бабусі віддавати на бронежилети гроші, які збирали собі на смерть???? ЯК???? Вперше в житті хочеться проклинати… Знаю, гріх. Але Бог все бачить.”

Джерело: Українські статуси
Читайте також:

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha