Статуси за темою:

Мітка: АТО

“Режим тиші” або “троянський кінь” в АТО14.12.2014

Режим тиші або троянський кінь в АТО

Чергове припинення вогню на Донбасі, ініційоване президентом, вкотре показало свою безглуздість. Складається враження, що Порошенко так перевіряє, чи вірні йому наші воїни і чи готові померти “тихо”, без жодної кулі у відповідь ворогу. Але якою ціною… (більше…)

Мітки: , ,

Про те, як ми збирали милостиню27.10.2014

Про те, як ми збирали милостиню

Стояли ми під супермаркетом. Він сидів в інвалідній колясці і просив собі на їжу. Мовчки, без таблички, просто простягаючи тремтячу руку. Поблизу стояв я і збирав допомогу для бійців Добровольчого Українського Корпусу (ДУК Правий Сектор), які разом з ВСУ утримують донецький аеропорт і підходи до нього. (більше…)

Мітки: , , ,

Ховати очі – точно не вихід…14.10.2014

Ховати очі - точно не вихід... АТО

“Вже кілька разів спостерігаю одну й ту саму картину в метро. Багато з вас, мабуть, теж з цим зустрічалися. Заходить військовий у вагон. Втомлений, у потріпаній формі, з характерним запахом. Все в ньому видає – він звідти. Дуже цікаво спостерігати за реакцією оточуючих. Чоловіки здебільшого ховають очі, намагаються не помічати. Жінки зазирають з-під лоба: цікаво, але ніяково. Я розглядаю (більше…)

Мітки: , , ,

У мене вже просто бракує терпіння…27.06.2014

Знайомі земляки із Полтавщини їздили до своїх синів у зону бойових дій. Хлопці там уже третій місяць. Морально виснажені. Вночі дуже мерзнуть. Кашляють. Ніяких ліків немає (ні бинтів, ні аспірину, ні парацетамолу). Їм батьки продуктів відвезли, бо інакше їм там взагалі нічого їсти. У хлопців одне єдине прохання, від якого хочеться кричати: “Не треба їжі, купіть нам, будь ласка, бронежилети”. Уявіть, як батькові і матері чути таке прохання рідного сина! Це страшно… Сільська громада в той же день назбирала гроші на один, збирають далі… Деякі люди дійсно віддають останні заощадження. А що роблять політики? Правильно, домовляються з терористами. Результату немає ніякого, але куди ж їм поспішати? Не їхні діти гинуть… А де ж гроші, які збирала на допомогу армії вся Україна? Невже їх уже хтось ділить? Чи наша країна вже так загрузла у бюрократії, що ті гроші ніяк не можуть потрапити до бідних захисників? Як більше чотирьохсот продажних депутатів можуть отримувати свої десятки тисяч зарплати, а сільські бабусі віддавати на бронежилети гроші, які збирали собі на смерть???? ЯК???? Вперше в житті хочеться проклинати… Знаю, гріх. Але Бог все бачить.”

Мітки: ,

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha