Статуси за темою:

Мітка: дівочі статуси

Яким на вигляд має бути хлопець моєї мрії21.09.2014

У мене зовсім немає і не було в голові того, як має виглядати хлопець моєї мрії. Для мене найкращими пріоритетами в хлопцеві завжди були такі речі: неважливо який він- русявий, чорнявий, каштановий, неважливо який у нього зріст, мені важливо, щоб з тією самою “мрією” я могла посміятися, знаючи, що він сам має зеленське почуття гумору. (більше…)

Мітки: , ,

Я хочу бути смачною18.06.2014

ягоди

Я хочу бути смачною.
Не надто солодкою, і не надмірно гіркою. Щоб, куштуючи, не випльовували, але й не заковтували цілком, гублячи смак. Щоб не доводилось запивати чаєм, або навіть чимось міцнішим.

Багато ви бачили смачних людей? У таких що не слово – то стигла ягода, а після розмови хочеться казати – “було надзвичайно соковито”. Такі люди мають теплі серця.

Бо тільки в теплих серцях достигають смачні думки.

© Кароліна Бундаш

Мітки: ,

Статуси для подружки9.06.2014

Дорогенька моя, не сумуй 🙂 читай це і посміхайся 🙂 ти наше чудо якому доказуй, товчи, благай, а ти розвертаєшся і робиш все по-своєму. Ти особлива і неперевершена , а для рідних найкраща) було у нас багато всього.. і сварок, і підтримки, якогось не розуміння, але з ким не буває) в нас набагато більше яскравих моментів) якщо ми після цього навчального року підем різними шляхами я впевнена що ми залишимося кращими подругами) адже ми стільки всього знаємо одна про одну… я стільки всього ще можу тобі написать, але скажу просто найголовніше :
Посміхайся частіше 🙂 люблю тебе, подружко)) не смій сумувати)

Мітки:

Статуси на ніч9.06.2014

Чому саме до вечора змінюється настрій? Хочеться слухати сумну музику, згадувати, нудьгувати, перемотувати моменти… Вдень ходиш, як ні в чому не бувало, а зараз … що відбувається з душею ближче до ночі? Незрозуміло. І не вистачає, не вистачає правди, теплих слів, обіймів, дихання, пояснень, розуміння. Не вистачає саме вночі. Завжди!

Мітки: , , , ,

Помилялась? Дурепа..9.06.2014

Ти ніколи не зачиняв двері. Я ж кричала тобі,що буде протяг наших тіл. Помремо/забудемось/зникнемо. Протягнуло таки. Я більше не пам*ятаю твоїх рук. Не згадую твоїх слів. Палю іноді виходячи на балкон під пісні Pink Floyd. Чому ти так робив? Не забула. Важко. Ти йшов так стримано, що це навіть дратувало мого кота. Не обертаючись, не ридаючи як я, не затримався надовго. Твій слід від лоферів залишився не тільки на килимку, але й на душі.Ти розірвав її, залатав, потім знову. Все по кругу. Хто придумував нас? Хто придумав твою холодну впевненість? Я не сумую навіть. Я тільки б*ю об стіни лікті. Я тільки не дивлюсь на сонце. Тільки втрачаю свідомість. Ні, не сумую. І не боляче зовсім. “Все добре” знають всі знайомі, друзі, то як може бути боляче? Ти пам*ятаєш обіцяв не залишати мене? Обіцяв. Я не вірю. Більше нікому. Відвертість як оголоений дріт – мене вбило. Я ненавиджу твої фісташкові очі. “Я не пам*ятаю їх колір” сказала сьогодні подрузі. Збрехала. Я тепер постійно брешу.

Я просила не зачиняти двері. Зачинив. Все одно проятгнуло 
Помилялась? Дурепа…

Мітки: , , , , ,

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha