Статуси за темою:

Мітка: маленька проза

Помилялась? Дурепа..9.06.2014

Ти ніколи не зачиняв двері. Я ж кричала тобі,що буде протяг наших тіл. Помремо/забудемось/зникнемо. Протягнуло таки. Я більше не пам*ятаю твоїх рук. Не згадую твоїх слів. Палю іноді виходячи на балкон під пісні Pink Floyd. Чому ти так робив? Не забула. Важко. Ти йшов так стримано, що це навіть дратувало мого кота. Не обертаючись, не ридаючи як я, не затримався надовго. Твій слід від лоферів залишився не тільки на килимку, але й на душі.Ти розірвав її, залатав, потім знову. Все по кругу. Хто придумував нас? Хто придумав твою холодну впевненість? Я не сумую навіть. Я тільки б*ю об стіни лікті. Я тільки не дивлюсь на сонце. Тільки втрачаю свідомість. Ні, не сумую. І не боляче зовсім. “Все добре” знають всі знайомі, друзі, то як може бути боляче? Ти пам*ятаєш обіцяв не залишати мене? Обіцяв. Я не вірю. Більше нікому. Відвертість як оголоений дріт – мене вбило. Я ненавиджу твої фісташкові очі. “Я не пам*ятаю їх колір” сказала сьогодні подрузі. Збрехала. Я тепер постійно брешу.

Я просила не зачиняти двері. Зачинив. Все одно проятгнуло 
Помилялась? Дурепа…

Мітки: , , , , ,

По-доброму дивний15.04.2014

По-доброму дивний

Що ж ти так, навіть не попрощався нормально? Звісно, я завжди знала, що ти трохи дивний. По- доброму дивний. Якоюсь мірою мені це подобалось. Чи не тому мене так тягнуло до тебе? Все так довго тягнулось до старту, а фініш виявився таким несподіваним. Хоча всередині було якесь неприємне відчуття. Передчуття. Чогось поганого. Так і сталось.  (більше…)

Мітки: , , , ,

Іншого виходу нема3.11.2013

Ти знову забуваєш хто ти є насправді, шукаєш причину своїх навдач, слідуєш за іншими, живеш їхнім життям, повністю забуваючи себе, і змінюючись до невпізнаності. Ти знову і знову відкриваєш людям свою душу, серце, сутність, благаєш прийняти їх тебе такою як ти є…. але ні. Люди не такі. Ти не хочеш бути сама, але й не хочеш змінюватись…. та іншого виходу нема.. ти змушена змінитись, в іншому разі ніхто не прийме тебе, і ти назавжди загубишся в своїй самотності… Та в цьому є правда життя, є сутність життя, виживає найсильніший, лише той хто зможе скористатись тим що має, хто буде інувати як своє життя так і життя інших, хто буде боротися до останнього і зможе контролювати ту людину на яку він перетворився щоб вижити, як е все складно, та іншого виходу нема. Нема вибору. Ми змушені…

Автор: Виктория Фуркад

Іншого виходу нема

Мітки: ,

Самотність нині стала в моді3.11.2013

Самотність нині стала в моді. Всі хочуть бути самотніми. Звичайно, це ж дуже зручно: ніхто тебе не образить, не зрадить, не покине, не зробить боляче, не зламає, не розчарує, не розлюбить…

Самотність нині стала в моді

(більше…)

Мітки: , , ,

ДЕ ТИ?29.07.2013

Вітер гнав хмари. Хмарки раділи миті і тихенько сміялись, і перешіптувались. Маленький пасажирський літак пронизував їх та лишав прямий пінистий слід. В салоні плакала дитина, пілот занервував та почав виробляти кульбіти. Дитина була прив’язана паском безпеки до сидіння. Дитина заспокоїлась, пілот теж.

Інший рейс, той самий пілот. Пасажир почав випендрюватися , що кава гидотна. Пілот занервував, попередив стюардесу:

– Марі, пристібнися. (більше…)

Мітки: , , , , ,

Філософія життя10.07.2013

Сповідь дівчини Філософія життя

Бог, дав мені все для щастя… Він дав мені руки, щоб я могла руками заробляти на своє життя! Він дав мені очі, щоб я бачила світ, який навколо мене, він дав мені голову і розум, щоб я змогла думати і відповідати за свої вчинки…. Так чому Я нещаслива?…. (більше…)

Мітки: , , , , ,

Маленький ангел8.06.2013

Ангел з відрізаними крилами

Маленький ангел сидів на хмаринці,махаючи ніжками. Він спостерігав за містом,яке здавалось йому мурашником. Раптом у вікні в одному з будинків він побачив знайоме обличчя. (більше…)

Мітки: , , , , , , , ,

На перехресті світів27.05.2013

На перехресті світів

Ми зустрілися знову,на перехресті світів. Хоч нашим дорогам веліли бути паралельними. Ми із різних світів. В мене моє сіре місто.
А ти звідти,де завжди бутафорна весна. (більше…)

Мітки: , , ,

Коньяк коньячок…23.05.2013

Кумедна історія з коньяком

Пам’ятаю, батькові подарували коньяк «Наполеон», я його випив, а замість нього налив чай. А через два тижні привів наречену знайомити. Ну, мати накрила на стіл, а батько поставив дві пляшки: горілку і коньяк і говорить: «Пригощайтеся! Нам, – каже, – з сином по-чоловічому горілочки, а нашій гості – коньячок!» (більше…)

Мітки: , , , ,

Люблю зливу21.05.2013

юосим по воді

Знаєш.. так люблю зливу,сильну,та щоб побільше грому й блискавок. Йти вулицею без парасольки, в шортах , отак на-пів голим, на пів одягнутим і щоб неодмінно всі повертали погляди на моє змокле до нитки волосся. Просто йти,без думок, без слів, без мрій… Вакуум і пустота. ..Як думаєш можливо? (більше…)

Мітки: , , , , ,

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha