Статуси за темою:

Мітка: проза про кохання

Помилялась? Дурепа..9.06.2014

Ти ніколи не зачиняв двері. Я ж кричала тобі,що буде протяг наших тіл. Помремо/забудемось/зникнемо. Протягнуло таки. Я більше не пам*ятаю твоїх рук. Не згадую твоїх слів. Палю іноді виходячи на балкон під пісні Pink Floyd. Чому ти так робив? Не забула. Важко. Ти йшов так стримано, що це навіть дратувало мого кота. Не обертаючись, не ридаючи як я, не затримався надовго. Твій слід від лоферів залишився не тільки на килимку, але й на душі.Ти розірвав її, залатав, потім знову. Все по кругу. Хто придумував нас? Хто придумав твою холодну впевненість? Я не сумую навіть. Я тільки б*ю об стіни лікті. Я тільки не дивлюсь на сонце. Тільки втрачаю свідомість. Ні, не сумую. І не боляче зовсім. “Все добре” знають всі знайомі, друзі, то як може бути боляче? Ти пам*ятаєш обіцяв не залишати мене? Обіцяв. Я не вірю. Більше нікому. Відвертість як оголоений дріт – мене вбило. Я ненавиджу твої фісташкові очі. “Я не пам*ятаю їх колір” сказала сьогодні подрузі. Збрехала. Я тепер постійно брешу.

Я просила не зачиняти двері. Зачинив. Все одно проятгнуло 
Помилялась? Дурепа…

Мітки: , , , , ,

Залишивши спогади та безсонні ночі3.06.2013

Історія про невдале кохання

Я пам’ятаю все, так, неначе це було вчора. Ми йшли по холодному піску, тримаючись за руки, дивлячись один на одного ніби на витвір мистецтва, картину Далі . Морське повітря додавало нам сили. (більше…)

Мітки: , , , , , ,

Яке кохання у старших?26.05.2013

Яке кохання у старших?

Кажуть ставши старшими, ми стаємо розумнішими… Що за нісенітниця? Ставши старшим, у нас з’являються нові захоплення та інтереси…а ще проблеми! Проблеми в сім’ї, навчанні чи коханні, особливо в коханні. Зараз у нас саме такий вік,хочеться романтики, постійних зустрічів з коханими нам здається що ми зустріли саме ту людину, яку чекали все життя(більше…)

Мітки: ,

Любов до гробу21.05.2013

Дівчина троянда кров

… Сіра туманне літній ранок …
Вона подивилася у вікно. Білі хмари пливуть по небу, … немов кораблі пливуть по хвилях моря. Почав покапивать дощик. “Ну, треба ж, а у мене сьогодні побачення” – подумала вона і продовжила далі спостерігати за хмарами.
Раптом задзвонив телефон, від несподіванки вона аж але здригнулася. Це був він.
-Привіт.
-Привіт.
-Як справи?
-Дуже добре. А як у тебе?
-Теж нічого. Я сподіваюся, що така погода не змінить наших планів з приводу вечора? (більше…)

Мітки: , , , , , , , ,

Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha