З життя

Статуси за темою:

Невинність та алібі6.07.2015

З моїм дядьком колись сталась дкже цікава історія. Ще з шкільних років він грав у КВНі і в студентську пору теж. В нього талант пародиста, він дуже схоже відтворював будь-який голос. Колись в його універ надійшов дзвінок, що якийсь кабінет замінований. Пізніше виявилось – муляж. Записали голос і почали шукати по голосу, першим ділом перевіряли студентів, які були відсутні в той день. Одним із них був і мій дядько. Йому нічого не пяснювали. Просто включили запис і попросили повторити слова. Він відтворив все ідеально, за що його й пов’язали. Довга вийшла плутанина, аж поки не довели дядькову невинність та алібі 😀

Мітки:

Вийшла з душу гола15.05.2015

Виходжу вчора з душу гола, стою в туалеті перед дзеркалом, повільно розмазуючи по собі крем для тіла. Входить чоловік, кладе свою руку мені на животик, цілує шию, і ніжно шепоче на вушко:
– Люба, давай швидше, я так срати хочу…)))

Мітки: ,

Страшно9.11.2013

Реальний випадок у театрі. Вистава для дітей. Момент, де ось-ось має з’явитися головний лиходій – світло вимкнено, оркестр насторожено так дзижчить. В залі тиша. І тут такий тоненький дитячий голосок: (більше…)

Мітки: ,

Привітні маршрутки29.04.2013

Реальні написи в маршрутках:
« Ляснеш дверима — помреш від монтіровки!»
«10 хвилин страху і ви вдома. Вартість атракціону 3 гривні.»
«Тихіше скажеш-далі їдеш!»
«Водій не восьминіг, всім відразу здачу дати не може»
«Попереджайте про зупинку заздалегідь, причому кричіть так, ніби Ви її 5 хвилин тому проїхали!» (більше…)

Мітки:

Ти не видів?30.03.2013

В Ужгороді один парубок по вечерам підглядав в бінокль за дівчиною, шо жила навпроти.
Одного разу рано в ранці вона йому подзвонила і запитала:
– Ти не видів, куда я вчора колготки поклала?

Мітки:

Реанімація5.01.2013

Дзвінок у реанімаційне відділення. «Алло! Вам чоловіка нещодавно привезли! Скажіть, він живий ще?!» − «Ще ні…».

Мітки:

Культура мови11.12.2012

70-ті роки ХХ ст. Київ. Довжелезна черга в гастрономі. До прилавка нахабно протискається молода особа. Микола Лукаш, один з найвизначніших українських перекладачів, звертається до неї: “Куди це ви так поспішаєте, панночко?” Дівиця гордо відповідає: “А я по-вашему не понимаю!”. “Нічого,- каже Лукаш,- я можу і по-вашому: куда прешь, б…ть?”

Мітки:

Гімно Південне11.12.2012

60-ті роки ХХ ст. Русифікація йде повним ходом. У президії якихось поважних зборів сидить поет Максим Рильський і слухає, як доповідач на прізвище Калюжний розповідає, що між російською та українською мовами нема ніякої різниці. Рильський нахиляється до мікрофона на столі президії і зауважує:”Ну що ви, різниця все-таки є. От російською ваше прізвище звучить Кал Южний, а українською на вас треба казати Гімно Південне”. Під загальний регіт промовець кудись зник.

Мітки:

1 2
Зв'язок
Закрити

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Повідомлення

captcha